КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

22 грудня 2025 року в Київському національному лінгвістичному університеті відбулося засідання Вченої ради. Засідання розпочалося з вітального слова в.о. ректора Київського національного лінгвістичного університету, професора Сорокіна С. В., який привітав членів новообраної Вченої ради, побажав їм плідної роботи, успішної реалізації стратегічних завдань, спрямованих на розвиток Київського національного лінгвістичного університету та зміцнення його академічного авторитету. Далі в.о. ректора зупинився на основних досягненнях  і завданнях, що постають перед науково-педагогічними працівниками університету.

Зокрема, професор Сорокін С.В. поінформував про створення Наглядової ради Київського національного лінгвістичного університету, окреслив її повноваження та представив персональний склад, наголосивши на ролі наглядової ради в системі стратегічного управління закладом вищої освіти. Окремо в.о. ректора зупинився на питанні формування Стратегії розвитку Київського національного лінгвістичного університету. Робочу групу, яка працює над новим варіантом Стратегії, очолює декан факультету туризму, бізнесу і психології доцент Кучерява Г. О. У межах підготовки оновленого документа здійснено ґрунтовний аналіз виконання попередніх стратегічних завдань, визначено їхні позитивні та негативні результати, а також окреслено подальші пріоритети інституційного розвитку Університету.

Повідомив, що за підсумками Державної атестації за Гуманітарно-мистецьким напрямом університет увійшов до групи Б серед провідних закладів вищої освіти і наукових установ України і побажав подальших досягнень в дослідницькій діяльності, невтомної творчості продукувати нові наукові результати задля піднесення престижу університету.

У своєму виступі професор Сорокін С. В. також висвітлив питання державного фінансування та розвитку інфраструктури Університету, акцентувавши увагу на ефективному використанні бюджетних коштів і пошуку додаткових ресурсів для оновлення матеріально-технічної бази КНЛУ.

Відповідно до затвердженого порядку денного відбулося обговорення та прийняття рішення щодо обрання голови Вченої ради, його заступника і секретаря, що є необхідною умовою забезпечення належної організації та ефективної діяльності ради. За результатами голосування на зазначені посади були обрані такі науково-педагогічні працівники: голова Вченої ради — доктор філологічних наук, професор Васько Р. В.; заступник — кандидат географічних наук, доцент Кучерява Г. О.; секретар — доктор філологічних наук, професор Стефанова Н. О.

Члени вченої ради затвердили звіт про виконання проєкту «Multilingual Corpus and its Resources for European Studies Research», реалізованого в межах Програми Erasmus+ напряму Jean Monnet Activities, відзначивши його наукову та освітню значущість для розвитку європейських студій в Університеті.

Окрему увагу було приділено підсумкам роботи спеціалізованих учених рад Університету та разових спеціалізованих учених рад із захисту дисертацій здобувачів ступеня доктора філософії у 2025 році.

Вчена рада розглянула та ухвалила рішення щодо внесення змін
до складу науково-координаційної ради КНЛУ, а також підтримала реорганізацію кафедри психології і туризму, спрямовану на оптимізацію освітнього й наукового процесів.

У ході засідання було затверджено низку важливих нормативних документів, зокрема: Порядок присвоєння професійних кваліфікацій здобувачам вищої освіти в КНЛУ; рішення про започаткування нових освітніх програм в Університеті; зміни до Положення про порядок створення та організацію роботи екзаменаційних комісій з атестації здобувачів вищої освіти; зміни до Додатків до Положення про освітні програми КНЛУ.

Крім того, вчена рада затвердила у новій редакції Порядок підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії поза аспірантурою, а також Порядок перевірки дисертацій на наявність академічного плагіату, що сприятиме дотриманню принципів академічної доброчесності та підвищенню якості наукових досліджень.

Розглянуті питання та ухвалені рішення засвідчили системний підхід вченої ради до розвитку освітньої, наукової та організаційної діяльності Київського національного лінгвістичного університету.

11-12 грудня 2025 року кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії і практики перекладу з англійської мови, доцент Никитченко Катерина Петрівна взяла участь у I Всеукраїнському (національному) конкурсі наукових та навчальних видань «Українська соціогуманітаристика», організованому Карпатським національним університетом імені Василя Стефаника (м. Івано-Франківськ). 

За результатами конкурсу доц. Никитченко К.П. стала переможцем у номінації «Навчальний посібник з філології» і посіла почесне III місце. 

Номінований навчальний посібник для студентів другого (магістерського) рівня: «Theory and Practice of Editing and Post-Editing of Professionally Oriented Translation”. Київ: Видавничий центр КНЛУ, 2024.

Щиро вітаємо Катерину Петрівну з перемогою та бажаємо нових здобутків!

Робочою групою, створеною наказом в. о. ректора від 05.11.2024 №589-о, підготовлено проєкт Стратегії розвитку Київського національного лінгвістичного університету на 2026 – 2030 роки. Текст проєкту оприлюднено для громадського обговорення на офіційному вебсайті КНЛУ: https://www.knlu.edu.ua/proiekty-do-obhovorennia.html

Стратегія має бути схвалена Конференцією трудового колективу КНЛУ, Наглядовою радою КНЛУ і затверджена вченою радою КНЛУ на засіданні 26 січня 2026 року.

Пропоную всім членам трудового колективу і представникам студентського самоврядування ознайомитися з проєктом Стратегії і висловити свої пропозиції і зауваження до 15 січня 2026 року включно на електронну адресу керівника Офісу підтримки реформ КНЛУ проф. Олександра Хоменка (Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.).

Звертаю Вашу увагу на те, що Стратегія є рамковим документом, в основу якого покладено вимоги стандарту ISO 21001:2018 (International Organization for Standardization). Реалізація Стратегії відбуватиметься через щорічний план, який міститиме конкретні цілі і завдання.

З повагою 

в. о. ректора КНЛУ 

Сергій СОРОКІН

Тема: «НАЦІОНАЛЬНОСТІ, МЕНШИНИ ТА ІДЕНТИЧНІСТЬ: (ПЕРЕ)КОНФІГУРАЦІЯ УКРАЇНИ?»

До участі запрошуються дослідники з різних дисциплін на:

• очні (on-site) дослідницькі стипендії тривалістю 3 місяці:

15 квітня – 15 липня 2026 року
Стипендія: 2000–2300 € / місяць та одноразова тревел-підтримка до 600 €

• дистанційні (sur-place) стипендії тривалістю до 9 місяців:
  квітень – грудень 2026 року
  Стипендія:450 € / місяць

Програма передбачає до 18 стипендій для проведення інтенсивних досліджень з питань історії, культури, держави, суспільства та конфліктів, пов’язаних з Україною.

Кінцевий термін подання заявок – 15 січня 2026 року.
Заявки подаються онлайн через аплікаційний портал KIU (попередня реєстрація обов’язкова).

Детальна інформація про програму, умови участі та перелік необхідних документів:

https://www.kiu.europa-uni.de/en/fellowships/research-fellowship-competition/index.html

До КНЛУ завітав:

Нікос ПАТМАНІДІС− Консул Посольства Греції в України

Від університету у зустрічі взяли участь:

Наталія СТЕФАНОВА – проректор з науково-педагогічної роботи (міжнародна діяльність і зв’язки з громадськістю);

Катерина ЄСИПОВИЧ – декан факультету романської філології і перекладу;

Олена ЗАЛЕСНОВА – завідувач кафедри іспанської і новогрецької філології та перекладу;

Галина ПЕТРОВА – старший викладач кафедри іспанської і новогрецької філології та перекладу;

Ольга РОМАНЕНКО – викладач кафедри іспанської і новогрецької філології та перекладу;

Ірина ГЕРАСІМОВА – викладач кафедри іспанської і новогрецької філології та перекладу;

Лекція Консула Посольства Греції в Україні пана Нікоса Патманідіса на тему «Η ζωντανή ιστορία της ελληνικής γλώσσας» («Жива історія новогрецької мови») присвячена історичній тяглості та сучасному розвитку новогрецької мови. Пан Нікос Патманідіс детально охарактеризував ключові етапи розвитку грецької мови, зосередивши увагу на феномені діглосії як визначальному чиннику мовної історії Греції.

Було розглянуто перехід від катаревуси до димотики, зокрема їх функціонування на офіційному та побутовому рівнях, мовну політику держави у ХХ столітті та наслідки цього переходу для формування сучасної мовної норми. Лектор окреслив роль димотики як живої, динамічної мови щоденного спілкування та водночас наголосив на значенні катаревуси для розуміння історичних текстів, офіційно-ділового стилю й глибинних структур новогрецької мови.

Окрему увагу було приділено розвитку новогрецької мови в сучасних умовах, зокрема процесам мовних змін, збагаченню лексики та активному впливу запозичень з італійської, французької та англійської мов. Було підкреслено, що ці запозичення є природним результатом історичних, культурних і соціальних контактів та свідчать про відкритість і адаптивність грецької мовної системи.

Під час лекції студенти Київського національного лінгвістичного університету та гості заходу брали активну участь в обговоренні, ставили запитання щодо мовної норми, співвідношення традиції й інновацій у мові, а також практичної доцільності вивчення катаревуси в сучасній філологічній освіті. Дискусія засвідчила високий рівень зацікавленості аудиторії та актуальність порушених мовознавчих питан.

Захід було проведено за активної участі кафедри іспанської і новогрецької філології та перекладу факультету романської філології і перекладу і відділу міжнародних зв’язків. Організаційний супровід лекції, а також усний переклад забезпечила голова секції новогрецької філології Галина Петрова, що сприяло ефективній комунікації між лектором і аудиторією та повноцінному залученню студентів і гостей до обговорення.

Шановні представники психологічних товариств та установ, шановні колеги,

Ми — команда Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя та університету Грайфсвальда (Німеччина), яка займається дослідженнями в галузі клінічної психології та психотерапії.

Разом ми розробили анонімне опитування, метою якого є дослідження впливу української історії на українців та того, як події останніх років змінили сприйняття життя сучасними українцями.

Опитування триває 10–20 хвилин і є повністю анонімним. Воно призначене для всіх дорослих українців, незалежно від місця проживання.
Ми були б дуже вдячні, якби ви допомогли розповсюдити опитування серед співробітників, клієнтів Ваших установ та знайомих, а також самостійно взяли участь у ньому.

Якщо у вас виникнуть питання, ви можете звертатися до:

Флоріана Хардера, одного зі співавторів опитування та наукового працівника Університету Грайфсвальда, дипломованого психолога та психотерапевта: https://psychologie.uni-greifswald.de/43051/lehrstuehle-ii/klinische-psychologie-und-psychotherapie/dipl-psych-florian-harder/

Електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

Можна писати англійською, німецькою або українською – університет має співробітників-українців, які допоможуть з перекладом.

Відділ «Офіс Горизонт Європа в Україні» НФДУ продовжує серію тематичних вебінарів для українських організацій, присвячених успішній координації проєктів у рамках Програми «Горизонт Європа». Другий вебінар відбудеться в четвер, 18 грудня, протягом 10:00-12:00 за київським часом.

Як і попереднього разу, буде представлено два успішні кейси координації проєктів Програми «Горизонт Європа» українськими організаціями. Спікери поділяться практичним досвідом підготовки заявок, щоденної координації консорціуму, взаємодії з партнерами та донорами, а також розкажуть про виклики, з якими вони стикаються, і як їх долають.

Крім того, учасники матимуть можливість поспілкуватися безпосередньо зі спікерами, тому необхідно підготувати свої питання заздалегідь.

Попередня реєстрація на вебінар за посиланням: https://forms.gle/BzdYCoLHf7Fvjugo6

Лінк для підключення буде надіслано лише зареєстрованим учасникам. Реєстрацію відкрито до 18 грудня, 9:00 (за київським часом).