У Київському національному лінгвістичному університеті
відбулася Міжнародна наукова конференція
«Влада наративу: (де)конструювання ідентичностей»,
яка продовжила серію щорічних наукових дискусій із цієї проблематики.
Організатор конференції – кафедра теорії та історії світової літератури КНЛУ (завідувач кафедри – доц. Ірина КУНИЦЬКА) об’єднала науковців навколо тем, що мають не лише суто наукове, а соціально-політичне й навіть геополітичне значення для нашої держави, особливо зараз в умовах російської гібридної війни.
Від керівництва університету з вітальним словом виступила проректор з наукової роботи проф. Алла КОРОЛЬОВА, яка подякувала організаторам і гостям конференції із Канади, Литовської Республіки, Республіки Узбекистан, з університетів і академічних установ м. Києва, Львова, Полтави, Луцька, Чернівців та інших закладів-партнерів КНЛУ і відзначила, що у сучасному строкатому світі поняття наративу із суто фахових, художніх та інших дискурсів транспортувалося в життя кожної людини і кардинально вплинуло на її свідомість, поведінку й ідентичність.
Наукову дискусію пленарного засідання розпочала професорка Марія МОКЛИЦЯ (Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк) – про концепцію недовіри до метанаративів, сформульовану Жаном-Франсуа Ліотаром та висвітлену у творчості Ґюнтера Ґрасса і Генріха Белля.
Професор Фелікс ШТЕЙНБУК (Київський національний лінгвістичний університет, м. Київ) запропонував для обговорення проблему сексуалізованої ідентичності в романі Євгена Гуцала «Блуд» у контексті сучасних гуманітарних студій.
Доцент Наталія КРИНИЦЬКА (Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, м. Полтава) представила аналіз дилогії Дена Сіммонса «Гіперіон» і «Падіння Гіперіона» як складного філософського наративу, в якому поєднано космічний масштаб і екзистенційні питання пам’яті, страждання та емпатії.
На секційних засіданнях у фокусі уваги були такі питання, як стратегії самоконструювання; деконструкції метанаративів і художніх традицій; наративи війни та травми, пам’яті й історії.
Попри онлайн-формат, учасникам вдалося створити атмосферу живого академічного діалогу, що сприяла обміну ідеями, налагодженню нових контактів і формуванню підґрунтя для подальшої співпраці.
Дякуємо організаторам, партнерам і учасникам за підтримку традиції проведення чергової конференції на заявлену тематику.
Відділ НДР КНЛУ!
