8 листопада 2026 року свій славний 90-річний ювілей відзначає Михайло Петрович КОЧЕРГАН – видатний український мовознавець, доктор філологічних наук, заслужений професор Київського національного лінгвістичного університету, заслужений працівник народної освіти України, відмінник освіти, лауреат премії імені Ярослава Мудрого.
Понад чотири десятиліття Михайло Петрович присвятив педагогічній діяльності й підготовці фахівців-філологів. Значна частина його професійного життя пов'язана з Київським національним лінгвістичним університетом, де він працював, зокрема, завідувачем кафедри загального та українського мовознавства, формував наукові традиції, розвивав дослідницькі напрями та виховав не одне покоління мовознавців.
Наукові зацікавлення професора охоплюють лексичну семасіологію, лексикографію, соціолінгвістику та контрастивне мовознавство. Його фундаментальні праці: «Загальне мовознавство», «Вступ до мовознавства», «Основи зіставного мовознавства», «Словник російсько-українських міжмовних омонімів» – стали настільними книгами для багатьох поколінь студентів і науковців як в Україні, так і далеко за її межами. У них професор відкриває молоді не просто академічні істини, а навчає мислити глибоко, шукати й відкривати нові обрії мовознавства.
Проте найбільше багатство особистості Михайла Петровича – це дивовижно гармонійне поєднання прискіпливого вченого, невтомного громадського діяча й талановитого митця. Його лекції завжди порівнювали з «театром одного актора» – це було неймовірне дійство, сповнене лекторського хисту, глибоких знань і навіть музичної поліфонії. Михайло Петрович виплекав ціле сузір'я кандидатів і докторів наук, які сьогодні гідно продовжують його ідеї, навчаючи нові покоління філологів.
У професорській долі академічна строгість вченого дивовижно переплелася з романтизмом засновника народного вокально-хореографічного ансамблю «Пролісок» у місті Дрогобичі. Цей тандем науки і мистецтва подарував йому унікальний дар – бачити красу слова й передавати її іншим через невичерпне душевне тепло.
Ми з особливою гордістю та пошаною згадуємо принципову національну позицію та безкомпромісну громадянську мужність Михайла Петровича. У часи радянського тоталітаризму професор захищав українську мову, піднявся на знак протесту разом із Василем Стусом під час історичного показу «Тіней забутих предків», стояв біля витоків «Просвіти» і виходив на визвольні майдани.
У цей святковий день ми щиро дякуємо Михайлові Петровичу за його грандіозну працю, за філігранну точність наукової думки, за мудрість та невсипущу енергію, які він щедро дарував колективу й студентам КНЛУ.
Дорогий Михайле Петровичу!
Ректорат і вся університетська родина КНЛУ від щирого серця бажають Вам міцного здоров’я, душевного спокою та незламного завзяття! Нехай світло добра та любові, яке Ви акумулювали й випромінювали протягом усього життя, повертається до Вас сторицею. Хай серце, сповнене великої любові до України та її мови, зустріне славний сотий ювілей під мирним і вільним українським небом!
Многая і благая літа, вельмишановний Професоре і Вчителю!
З повагою та найщирішими побажаннями – в. о. ректора Київського національного лінгвістичного університету професор Сергій СОРОКІН
