До КНЛУ завітав:
Нікос ПАТМАНІДІС− Консул Посольства Греції в України
Від університету у зустрічі взяли участь:
Наталія СТЕФАНОВА – проректор з науково-педагогічної роботи (міжнародна діяльність і зв’язки з громадськістю);
Катерина ЄСИПОВИЧ – декан факультету романської філології і перекладу;
Олена ЗАЛЕСНОВА – завідувач кафедри іспанської і новогрецької філології та перекладу;
Галина ПЕТРОВА – старший викладач кафедри іспанської і новогрецької філології та перекладу;
Ольга РОМАНЕНКО – викладач кафедри іспанської і новогрецької філології та перекладу;
Ірина ГЕРАСІМОВА – викладач кафедри іспанської і новогрецької філології та перекладу;
Лекція Консула Посольства Греції в Україні пана Нікоса Патманідіса на тему «Η ζωντανή ιστορία της ελληνικής γλώσσας» («Жива історія новогрецької мови») присвячена історичній тяглості та сучасному розвитку новогрецької мови. Пан Нікос Патманідіс детально охарактеризував ключові етапи розвитку грецької мови, зосередивши увагу на феномені діглосії як визначальному чиннику мовної історії Греції.
Було розглянуто перехід від катаревуси до димотики, зокрема їх функціонування на офіційному та побутовому рівнях, мовну політику держави у ХХ столітті та наслідки цього переходу для формування сучасної мовної норми. Лектор окреслив роль димотики як живої, динамічної мови щоденного спілкування та водночас наголосив на значенні катаревуси для розуміння історичних текстів, офіційно-ділового стилю й глибинних структур новогрецької мови.

Окрему увагу було приділено розвитку новогрецької мови в сучасних умовах, зокрема процесам мовних змін, збагаченню лексики та активному впливу запозичень з італійської, французької та англійської мов. Було підкреслено, що ці запозичення є природним результатом історичних, культурних і соціальних контактів та свідчать про відкритість і адаптивність грецької мовної системи.

Під час лекції студенти Київського національного лінгвістичного університету та гості заходу брали активну участь в обговоренні, ставили запитання щодо мовної норми, співвідношення традиції й інновацій у мові, а також практичної доцільності вивчення катаревуси в сучасній філологічній освіті. Дискусія засвідчила високий рівень зацікавленості аудиторії та актуальність порушених мовознавчих питан.

Захід було проведено за активної участі кафедри іспанської і новогрецької філології та перекладу факультету романської філології і перекладу і відділу міжнародних зв’язків. Організаційний супровід лекції, а також усний переклад забезпечила голова секції новогрецької філології Галина Петрова, що сприяло ефективній комунікації між лектором і аудиторією та повноцінному залученню студентів і гостей до обговорення.
